Учасниками засідання стали професори і вчителі-філологи, психологи, журналісти, а також учні і студенти педуніверситетів. Саме діти і були головними експертами щодо ролі фанфіків як явища сучасної літературної творчості.

Звертаючись до присутніх, заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту Борис Жебровський зазначив: «Якби кожного дня у школі вчителі та учні сідали разом за один «круглий стіл», шукали спільну мову, чули одне одного і намагалися зрозуміти іншого, не було б такої прірви між поколіннями. Саме з цієї прірви нерозуміння починаються всі проблеми».

На круглому столі прозвучали думки про те, що явище фанфікш – це часткове відображення дефіциту спілкування у дітей, реалізація особистості дитини і можливість самовираження, спосіб відокремлення від автора і можливість запропонувати свої думки щодо художнього твору. Але у будь-якому випадку вчитель не має права не знати про літературні інтереси сучасної молоді, відгородитися від учнів, поглиблюючи прірву. І при цьому явище фанфікшн має залишитися полем свободи і діяльності дітей, на що дорослі не мають права зазіхати.

«Перевага вчительської професії полягає у свідомому відчутті своєї високої місії – бути наставниками дітей на дорозі у майбутнє. Ми можемо побачити це віртуальне майбутнє лише очима наших учнів. Я хотів би, щоб кожна школа в Україні була територією совісті, де цінують думку дітей, поважають їх як особистість і не бояться почути їхні справжні думки», – завершив круглий стіл Борис Жебровський.