Відсоток російської літератури не змінився і залишився таким, як і в старій програмі. Він  становить близько 12% від загальної кількості творів.

Зазначимо, що у процесі громадського обговорення на програму надійшло близько 50 позитивних відгуків від наукових кафедр і установ. Підтримали програми усі регіони України – від Львова до Харкова.

Ось лише фрагмент із відгуку доктора філологічних наук, професора Київського національного університету імені Тара Шевченка, лауреата Шевченківської премії України Михайла Наєнка: «Укладачі програми цупко тримаються в ній саме українського ґрунту, тобто – зарубіжна література для них – це не просто зарубіжна, а українська зарубіжна література. Послідовно простежується в програмі проблема перекладів зарубіжних текстів, дається їм (з урахуванням, звичайно, вікових особливостей учнів) типологічна характеристика (так зване «чуже» й «своє»), розкриваються особливості руху зарубіжного автора в український літературний процес і т. ін. Дуже позитивним видається прагнення укладачів програми поєднати історико-літературні і теоретичні питання, розкрити зв’язки літератури з питаннями моралі людини й суспільства, проникнути в життєвий ґрунт літературної творчості, як би від цього не відхрещувалися деякі сучасні постмодерністи, яким здається, що в літературі немає нічого, крім літератури. Є! Література завжди щось більше, ніж література, вона – духовна кров людства, загорнута в словесний образ. Не даремно ж один із найбільших модерністів ХХ ст. Дж. Джойс говорив початкуючим авторам, що треба писати не тільки про те, що в тебе в голові, а насамперед про те, що маєш у крові… Загалом же, як казав незабутній Остап Вишня, «преклоняюсь». Преклоняюсь перед огромом виконаної роботи укладачами програми і пропоную не тягати її по столах нових і нових рецензентів. Бо можна ж «зарецензувати» навіть найбільш благородну справу. Ніде правди діти, що серед рецензентів є й немало таких, які вважають, що література – це той же футбол, де можна вигукувати «не туди б’єш!», «суддю на мило!» і вже будеш вважатися спеціалістом у цій галузі…». Така от думка одного з найбільш авторитетних літературознавців України.   

У новій програми врівноважено й представлено здобутки зарубіжних літератур США, Великобританії, Данії, Швеції, Німеччини, Канади, Фінляндії, Греції, Італії, Іспанії, Франції, Австрії, Польщі, Грузії, Білорусі,  Індії, Китаю, Японії і в тому числі Росії. За основу бралися ті твори, які включені і в програми країн, з якими пов’язані автори життєво чи творчою долею. Вивчаючи одній й ті самі твори, дітям буде про що поговорити з ровесниками.

Щодо російської літератури зауважимо ще раз, що відсоток творів не збільшився. Є тільки ті, які вивчали і попередні покоління і які визнані шедеврами світової літератури.

Ще один важливий аспект. Як зазначено в новій програмі зі світової літератури, її викладання в школах України здійснюється українською мовою. Твори зарубіжних письменників вивчаються в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні.

Отже, нова програма зі світової літератури, прийнята в процесі широкого демократичного громадського обговорення, забезпечує прилучення нового покоління українських дітей до здобутків світового письменства і формує справжніх патріотів України, гідних громадян суспільства XXI століття. 

Давайте залишимо дітям найкраще в світовій літературі, а політики хай читають що хочуть, наприклад те, що відповідає програмам і статутам їхніх партій.                                 

                                    Департамент загальної середньої та дошкільної освіти